ТеренСтеп

TerenStep

kowalik@mail.ru

Лютий

“Питає лютий чи добре взутий?”

Хоча лютий і останній місяць зими, але він може ще й снігам потрусити, і морозом посікти: «Лютий — гостро кутий». Колись місяць називали «сніжнем», «бокогрієм», «меженем», адже це календарна межа між зимою та весною. «Як, лютий, не лютуй, а на весну брів не хмур!».

1 лютого. Прп. Макарія Єгиптянина. (Макара). Яка погода в цей день — таким увесь лютий видасться. Ясно, сонячно — на ранню весну, а заметіль — всі м'ясниці сніжними будуть. «На бідного Макара звідусіль біда напала». «Який Макар, такий і товар».

2 лютого. Прп. Євфимія Великого. (Євтимія). Опівдні сонячно — на ранню і теплу весну, а похмуро — на пізні заметілі.

4 лютого. Ап. Тимофія. (Тимофія-напівзимника, Напів-зимниця). «Тимофій півзими з собою поніс». «Якщо Напівзимниця дорогу перемете, то корінь підмете». У цю пору лютують так звані тимофіївські морози. Якщо в мороз запотіли віконниці і рами — слід очікувати потепління. Придивлялись до візерунку на вікні: якщо віти підіймаються вгору — на мороз, хиляться вниз — на відлигу. Якщо опівдні сонце — на ранню весну, завірюха — цілий тиждень ще «ліпитиме» снігом. Взагалі, чим більше снігу випаде цього дня, тим багатший буде врожай зернових.

6 лютого. Прп. Ксенії Римлянки. (Оксани-Дороти). «Яка Оксана — така й весна». «В лютім Дорота заповідає сніги та болота». В обід сонце — на ранню весну, а хурделиця — на затяжну.

7 лютого. Св. Григорія Богослова. (Григорія). Який день до полудня, така й буде перша половина наступної зими.

8 лютого. Прп. Ксенофонта. (Напівхлібниці). Господар дивився, скільки зерна у нього лишилось: його повинно бути ще стільки, скільки витрачено. Гадали, чи буде в цьому році врожай: напередодні ввечері ставили на піч миску пшениці. Якщо вранці здасться, що зерна збільшилось — на врожай.

10 лютого. Прп. Єфрема Сирійця. (Юхима). На Єфрема колись задобрювали домовика. Хорошого господаря домовик любить, допомагає, щоб у нього все на лад ішло, а ледачого — лякає. Увечері розповідали пригоди про домовиків. Коли на Юхима вітряно — літо буде і дощове, і холодне: «Юхим приніс вітер на сире літо».

12 лютого. Свв. Василія Великого, Григорія Богослова та Івана Золотоустого. (Трьох святих). Не працювали, а особливо ж не можна прясти, бо будуть нариви.

14 лютого. Мученика Трифона. (Трохима). Цього дня дівчата молились, щоб скоріше заміж вийти. Знахарки вишіптували мишей. Вітряно, то літо буде мокрим.

15 лютого. Стрітення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа. (Стрітення, громниці, зимобор). За законом Мойсея всі єврейські батьки повинні були свого першого хлопчика принести в храм для посвяти Богу. На сороковий день від народження Ісуса Мати Божа з Іосифом вирушили разом з сином до храму. Тоді ж у Єрусалимі жили двоє праведників — Симеон і пророчиця Анна. Вони знали, що не помруть, доки не побачать Спасителя, хоча Симеону було близько 300 років. Старенькі зустріли Марію на порозі храму. Симеон взяв на руки дитя і сказав: «Тепер, Владико, відпускаєш мене з миром, бо я побачив те спасіння, яке приготовлене усім людям». Ця подія, коли зустрілись старозавітні святі з кусом, лежить в основі свята.

Стрітення в народному календареві — це день, коли Зима, стара баба в полатаному кожусі й з порожньою торбою, зустрічається з Весною. В народній уяві — це гарна молода дівчина у вінку з гарних квітів, у вишитій сорочці, зеленій плахті. У руках вона несе серп і сніп жита.

Стара Зима й молода Весна змагаються: «Бач, Зимо, все, що я надбала й зробила, ти поїла». Вони сперечаються, кому йти далі, а кому назад вертатись. Якщо до вечора зробиться тепліше —весна зборола зиму, така погода втримається до березня, а якщо похолоднішає — зима весну зборола.

У цей день у храмах йде служба, святять воду й свічки. Свічка називається громничною: її запалюють після повернення з церкви, щоб мороз дерев не поморозив, а повінь посівів не знищила. Влітку під час грози запалювали таку свічку, її давали в руки помираючій людині для очищення гріхів.

Якщо на Стрітення відлига — буде рання й тепла весна, сніг весна буде дощова й холодна, а заметіль — на затяжну весну. Дивляться на льодяні бурульки: довгі — будуть заметілі, короткі скоро весна. Якщо на Стрітення капає зі стріх — весна ще довго втримається. Якщо іній на деревах — на урожай картоплі. Існують інші прикмети, які зводяться до того, що холод на Стрітення передбачає теплу ранню весну, і навпаки: «Якщо півень води нап'ється, то хлібороб горя набереться». «На Стрітення птиця до гнізда обертається, а хлібороб до плуга». «Дми не дми, а не к Різдву йде — к Великодню».

17 лютого. Прп. Ісидора Пелусіотського. (Ісидора). Морозний день — не ховай кожуха.

18 лютого. Мц. Агафії. (Гапки-корівниці). Гапку вважали покровителькою корів. Цього дня обкурювали повітки, щоб не хворіли корови. При цьому завжди пам'ятали, що «корову бити — молока не пити», тобто до неї слід ставитися з великою любов'ю.

19 лютого. Прп. Вуколи Смирнського. (Вуколи). Мороз віщує жарке й сухе літо.

20 лютого. Прп. Парфенія. (Парфенія). На цей день припадають «зимові діди». Готували з куті, меду та узвару коливо і залишали на ніч для пращурів.

23 лютого. Св. мч. Харлампія. (Прохора і Харлампія). «До Прохора баба охала, а прийшли Прохір і Влас: «Вже весна в нас!»

24 лютого. Мц. Власія Севастійського. (Власа). Згідно з легендами, святий мученик-єпископ Влас жив у IV ст., був покровителем звірів, турбувався про бідних людей. На Україні Власа вважають покровителем домашніх тварин. Селяни колись наймали службу, просили його, аби не хворіла худоба, добре плодилася. До стайні вносили ікону святого, годували корів і волів освяченим у церкві хлібом. Влаштовувались гуляння: «У Власа й борода в маслі», бо готували молочні страви, давали свячене масло до хліба. Закінчувались весілля, бо починався незабаром Великий піст. Незабаром і початок весняних робіт: «Прийшов Влас — з печі злазь». Відлига — морозів більше не буде.

27 лютого. Прп. Авксентія. Гарна погода — на мороз, заметіль і добре літо. Ця прикмета справедлива і на Мелетія (25 лютого).

29 лютого. Св. мч. Памфіла. (Касяна). Коли лютий холодний і сухий — серпень буде спекотний. Якщо мороз у лютому довго тримається — зима буде недовгою. Початок лютого погожий — на ранню весну. У лютому багато інею — влітку багато роси і меду. У лютому сніг розтав — ниви погано вродять. Сніг іде лапатий — на відлигу. Ясний місяць — до холодів. Півні дружно співають — на відлигу. Дрова погано розгоряються — на сиру погоду.