ТеренСтеп

TerenStep

ЖИТТЄВИЙ ТА ТВОРЧИЙ ШЛЯХ

ШТУШІ-КУТУШІ

Штуша-Кутуша уродженець с. Новоандріївки. Народився він в 1999 році на чарівному, бузковому цвинтарі, що біля загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів .

Його вперше помітили учні молодших класів. Про своє відкриття вони повідомили педагогічний колектив школи. Але вчителі не повірили їм, вони гадали, що це дитяча фантазія. Проте, звістка швидко розповсюджувалась по школі і всі діти не лише молодших, а й старших класів пішли ловити таємного шкільного сусіду. Варто відмітити учнів школи, які героїчно проявили себе в полюванні на прибульця. Це такі учні як: Гаврилюк В., Боков О., Гребень С., а особливо варто відмітити хлопців Смішка Віталія та Кам’янченка Юрія, які особисто вступали в тісний контакт з прибульцем, і в усній формі відтворили його образ шкільній спільноті.

З розповідей хлопців стало відомо, що Штуша-Кутуша має вигляд сонечка з великими випуклими різнокольоровими очима, довгими кудлатими ногами, волохатими атлетичними руками з великими кігтями. Хлопчик. На фоні його маленького обличчя-тулуба чотири блискучі зуби здавалися чотирма великими шаблями. Проте, якщо Штушу не лякати, він здавався привітним, з приємно великою посмішкою на жовто-коричневому лиці-мордочці.

Пріле листя на його розкуйовдженій голові свідчило про те, що він як ведмеді, борсуки та їжаки, впадає у зимову сплячку.

Учні школи хотіли на власні очі побачити це волохате створіння, щоб пересвідчитись в правдивості інформації Юрія та Віталія. Всі школярі з першого по одинадцятий клас вирушили на пошуки таємничого сусіди. Цим самим було зірвано навчально-виховний процес в загальноосвітній школі. І не дивлячись на погрози з боку дирекції школи та вчителів діти кожного дня розшукували його на території цвинтаря, носили йому різні солодощі. Цукерки, печиво та тістечка діти розкладали на могилках цвинтаря.

Але Штуша-Кутуша виявився хитрішим за цікавих школярів. Він вміло переховувався від них і лише залишав сліди свого перебування в тому чи іншому місці, жодного разу не взявши приманки. Проте, з часом, стали примічати, що солодощі все-таки хтось забирає. Можливо це сам Штуша-Кутуша, а можливо це хтось з його молодших і недосвідчених родичів.

З’явилася версія, що цим не менш таємничішим родичем, могла бути його молодша сестра – ШАРА.

Шара виявилася більш привітнішою до дітей, ніж її старший брат. Вона стала допомагати школярам, особливо випускних класів, при здачі Державної підсумкової атестації – екзаменів.

Спочатку в школі, а згодом і у вищих навчальних закладах, де навчаються випускники Новоандріївської загальноосвітньої школи, з’явився ритуал вшанування ШАРИ.

В ніч перед екзаменом, учні (студенти) проводять цілий ряд дійств.

Для того, щоб на відмінно здати іспит, потрібно спіймати ШАРУ.

По-перше: учень чи студент повинен запастися салом, адже сало це національний продукт українця. А те що ШАРА є справжньою щирою українкою сумнівів не викликає. Доречі, сало повинне бути жовтуватого кольору, дуже солоне і по-можливості дво-трьохрічної давності..

По-друге: ритуал потрібно проводити як найближче до опівночі.

Коли до опівночі залишаться пару хвилин, потрібно підійти до відкритого вікна або на поріг будинку і прокричати що є сили слідуючи слова:

По всему земному шару,

Мы прокатимся на шару,

ШАРА, ШАРА приходи,

Сдать экзамен помоги.

З останніми словами закликання потрібно кинути шматок сала в гору. ШАРА, почувши ваш голос і побачивши смачне сало кинеться до вас. Ви ж повинні дуже швидко кинутися бігти в будинок і через декілька секунд закрити двері, по можливості підперти їх стільцем.

З цього моменту розпочинається ловіння Шари. Вона дуже маленька, прудка і весь час ховається. За допомогою віника, покривала чи ковдри Шару потрібно загнати в куток. А вже звідти пересадити її в яку-небудь посудину і щільно закрити. Серед посудин, що можна використовувати для закупорки Шари, як правило використовують: пляшки та слоїки різної місткості. (Посуд обов’язково повинен бут стерильним і сухим, щоб результати іспитів не були підмочені).

Зранку, перед самим початком іспиту Шару випускають в класну кімнату чи аудиторію, і зостається лише чекати на позитивне рішення Державної Атестаційної Комісії.