|
ТеренСтеп |
TerenStep |
|||
|
|
|
|||
|
|
|
|||
|
Де мої 14 гривень? |
||||
|
Близько
п'ятої години вечора в понеділок, 5 березня, над шкільною котельнею жителі села
побачили дим.. Першими хто зрозумів, що трапилось щось надзвичайне були Чміль
Григорій і Єфімов Леонід. Надзвичайне тому, що дим йшов не з труби, як завжди, а з усіх шпарин, даху, вікон. Чоловіки поспішили на допомогу, але двері
були зачинені. З середини було чутно голос “Спасіть!”. Не дивлячись
на міцні запори Григорій виламав двері і потрапив у приміщення. Там на
підлозі лежав Олексій, один із кочегарів, зовсім безпам’ятства, не стільки
від диму, скільки від горілки. Хоч дещо він зміг сказати: “Там Микола”.
Миколу витягнули трохи пізніше з обгорілими штаньми, курткою та невеликими
опіками на ногах. Розібрати, що горить в середині і як, було неможливо, тому сільський голова визвав пожежників,
міліцію, фельдшера і електрика. А горіла лише купа сміття, яку горе-кочегари
підпалили кинутим недопалком сигарети.
Матеріальних збитків шкільному майну не нанесено, всі залишилися живі,
але переполох був великий. Адже на
місце пригоди прибули 01, 02,
03. І лише Олексій, який стояв в стороні і приходив до пам’яті переймався
одним єдиним питанням “Де мої 14 гривень?” Ця пропажа була для нього
найважливішою подією дня. |
||||
|
|
||||
